на жаль, українська це не моя рідна мова, та все одно я старалася написати щось саме на ній, тому що дуже кохаю Україну
ні жалій мене, не треба
я сильна, я не буду плакати.
це усе мені вже набридло ,
та я все одно не можу здаватися.
ми як пташки у замкутій клітці,
шукаємо вихід на волю,
бо це не так вже і легко -
бути наодинці зі собою.
тримай цю цигарку, пали.
нехай вона твою біль заглуше.
чи у тебе нічого не болить?
ці страждання односторонні.
в мене зараз є одна надія,
та вона мені ніколи не допоможе.
чому так сильно тебе люблю я?
чому ти так страстно її кохаєшь?