І якось не ладиться в особистому,
Блокнотні аркуші лишаю чистими,
Щось не пишеться, не читається,
Близьких все менше поруч лишається.
Вечори зі склянкою та Led Zерреlіn,
Потроху тануть шляхи заметені.
Зі сну, напевно, вже час прокинутись,
Та мені краще ніким прикинутись.
Сидіти тут і слухати тишу,
Наодинці з собою побути мушу.
Це певно те, що мені так треба,
Намалювати власні сходи у небо.