А за вікном весняний дощик дріботить.
Борщем запахло смачно в хаті.
В садку промокли яблуні крислаті,
Незвична тиша зупинилася на мить.
Тепло приємно обгортає від печі.
Тріск дров порушив довгу тишу.
Час спати вже, а я сиджу і пишу
Вірші, нікому не потрібні, тут в ночі.
Чому я їх пишу - не знаю сам.
Нудьгу вони, до речі, відганяють.
Надія є - колись їх прочитають,
І вітер передасть це небесам.