Усвідомивши помилки,
змінюю через прощення минуле, а з ним -
сьогодення й майбуття...
Це - можливо!!!
Лууле Вiiлма
Дитино моя дорогенька!
З любов'ю чекаю тебе.
Знов місяця коло повненьке
У зорянім небі пливе…
Ти в серці моєму, миленька,
В майбутнє тоненький місток.
Я ж – гілка, тобой зелененька,
Бо ти – мій єдиний листок.
Родинного дерева гілка,
Напоєна соком землі,
Розквітне тобою, дитинка, -
Продовження роду й сім'ї.
Прости мені все безумовно,
Що зараз тобі заважа.
Прийдешнього часточку кровну
Любов моя супроводжа.
Звільнімо з душі прикрі жалі,
Образ помилки, страх та сум.
Не гаймо часу й на печалі -
Нове життя співом несу.
* * *
А гори кримські - наче жінка з дитинкою поруч - ще й осяяні.
Фото Валерія Го