Навпростець

Алексей Алексеевич Осипов
У цьому світі колії для ніг
Занадто глибоко протоптані в асфальті,
Немов би віщий писар-чарівник
Не в змозі кожному відміряти по шпальті.
А отже кроки – тільки слід у слід,
Та час від часу – небезпечні роздоріжжя,
Чи шарпанина транспортних вузлів,
А кожний напрямок, що обрано, такий же
Як всі шляхи усесвітніх терен.
Немає вибору, чи ступенів свободи.
Чогось важливе часом перетнем,
Тоді журу спіткаймо, зупинивши подих.
Але людина має власний хист -
Босоніж бігти навпростець по рясних нивах
Та йти крізь брами зоряних намист.
Їй треба тільки мати певність у власних силах.