Чомусь наснилися лелеки
(А ще ж так довго до весни...)
Я їх помітила здалеку,
Й мене побачили вони...
Махали крилами, кружляли,
Вітали радо Україну...
Барвінком поле розцвітало,
І щебіт чувся солов’їний...
Синіло небо, сонце гріло...
Сади вже бджолами гули.
Яскраве сонечко світило...
Щасливі ніби всі були...
І раптом снігом забіліло...
І зникли десь лелеки дужі.
А Україні заболіло :
Чому ж сини такі байдужі?..