Заблудилася заметіль,
З вітровієм полем гуляючи, -
Розгубилися десь всі думки,
Разом з снігом білим кружляючи.
Не замкнути комусь заметіль,
Не сховати до скрині дубової -
Наче тисяча пишних весіль...
Й ще одне із фатою новою.
Я зберу всі думки до ладу,
І складу їх дбайливо в рядок.
Струнка вишня із сонного саду
Хай приміряє сніжний вінок.
До весни мої вишні спатимуть,
Будуть слухати спів заметілі...
А ввесні білий цвіт одягатимуть,
Ароматом квіток захмелілі...