И азбукою чувств, и музыкою слов,
смущаясь, ты сплетаешь сердцу клетку.
Открытостью влечения не редко
срывается гипюр незыблемых основ.
Касанье губ - и грош цена обетам.
Я поцелуй, смакуя, пью до дна.
Эскиз эмоций… Осень не ждала,
что ей придут на смену краски лета.
Огнями городов жонглирует судьба.
Покой найти бы - душу мучит жажда:
Ийчжу, Мале, Кейптаун, Даллас, А'да -
снов и иллюзий вечная игра.
Едка' печаль. Нечаянную встречу
перечеркнуть, наверно, не дано.
Глаза закрою: прежнее на дно
сирен напевом манит издалече…
Сомнений суета: опять глухой тупик.
«Не вовремя» - типичная ошибка.
Надежд напрасных лживая улыбка
и адская усталость - пущен маховик
машины неизбежности событий.
Отчаяньем и страхом сжав виски,
поймал меня в железные тиски
октябрь своей метелью золотистой.
Под фейерверки чувств то плачу, то смеюсь -
кураж и хмель слились в коктейль истерик.
Волна желания накрыла берег,
сломав сознания последний слабый шлюз.
Я жажду ласк на шелковой пустыне,
хочу тебя я чувствовать в себе -
и даже привкус крови на губе
греховностью своей мне сладок ныне…
Абетка почуттів… Мозаїкою слів,
Бентежачи, виводиш серцю ґрати.
Відвертості бажань не приховати –
Гіпюр умовностей безглуздих вмить злетів…
Ґивт свіжості й уже несамовита
До краплі п’ю терпкий цілунку смак.
Ескіз емоцій… Восени ніяк
Єдине не чекала – фарби літа…
;
Жонглює доля легко кульками із міст.
Знайти б десь спокій – душу мучить спрага –
Ийчжу, Мале, Кейптаун, Даллас, Прага –
Ілюзій, сновидінь не змінюється зміст.
Їдка печаль. Ту зустріч випадкову
Ймовірно викреслити не дано –
Колишнє, як Сирени спів, на дно,
Ледь вії опускаю, кличе знову…
;
Метання, сумніви в глухий загнали кут.
Несвоєчасність – помилка типова…
Оманливість жадань. Поразок змова.
Пекельна втома. Крах надій. Тягар спокут.
Розп’ята відчаєм, стискає скроні
Страхом безповоротності подій…
Той жовтень в хуртовині золотій,
Утримує думки, мов у полоні.
;
Феєрія чуттів – чаклую, ворожу.
Хміль. Запал. Спалахів шалений шерег.
Цунамі пристрасті накрило берег
Чекань, змиваючи свідомості межу.
Шовкові пестощі – тебе відчути
Щораз всіма клітинками в собі…
Юга жадань… Червоним на губі
Ярить солоний слід гріха отрути…
© Алена Гетманец