Зимовий вальс співає сніговиця,
В танку сніжинки крутяться, як пух.
Стоїть засніжена ялинка, як цариця,
Краса така, що аж спиняє дух.
Сніжинки падають, наспівують тихенько,
ПокИ їх вітер не закружить вмить,
І завмирає від краси серденько,
Сльозина в віях щемко затремтить.
Сріблястий сніг виблискуе на сонці
Та діамантом світиться на віях.
І візерунком сяють на віконцях,
Та чути пісню вітра-сніговія.
Краса така незаймана довкола!
Іскриста ковдра землю спОвила.
Яка химерна тиша ця ранкова,
Повітря аж дзвенить, мов арфа золота.