* * *
У діжку набігав із ринви дощ
і діжка дощ тримала у полоні.
А ми у неї совали долоні –
відмити плями, що залишив хвощ.
Дощ полонений мріяв про дощі.
Всихала діжка, тільки він не скарживсь,
все сподівавсь потрапить на кущі,
де задихавсь од спраги жовтий аґрус.