ІЗ ДИТИНСТВА
Качур в самоті пливе по річці,
воду розрізаючи грудьми.
А дівчисько плаче у порічці,
бо не знає, де ж сховались ми.
Той садок, немов прийшов із казки
чи з якихось невідомих свят...
Ще на річці не рясніє ряска,
качка ще не привела качат.
Річка пробігає по садочку.
Вже й дівчиська поряд чутно сміх.
Вишиває матінка сорочку,
та, на жаль, у спогадах моїх.
13/01/13