;Смерть думки...Голодає мозок
Тромбоз душі,запалення слів...
;Поезія буднів і сірості проза,
;Емоції мертві,неясності зрив...
;
Тунелі очей роз"їдають обличчя,
Вбиває їство кришталеве мовчання...
Матовий блиск анархію кличе,
;А по собі залишає благання...
Приречена молодість дихає жаром.
Вирок читає побуту страх,
Туман напускає природи сигара,
Здоровому глузду приходить вже крах...
Рідні вуста брехливо сміються,
Лишивши синяк на гнилому сумлінні...
Слизом огидним навколо плюються,
;Ставлячи хрест на крихкому терпінні...