http://www.ex.ua/view/20103511
оцілься собі у сназі
мов колос мов зілля мов повінь
осердно мені в залюбки
твій доторк твій погляд твій подив
той острів ще мною назвеш
якого не радіж дітнути
у місяці юнім пливеш
ще повність тобі не сягнути
клекоче лелекою гай
і мириться род із імирем
а я заклекочу прощай
щоб знову зустрітися миром