Із мовчання твого потім вийде смачний аргумент,
ніби то "бє-бє-бє" чи дурне моє "ла-ла-ла".
Доти я наче в черзі, - майбутній сотий клієнт,
як на шампур насаджена м'ясом птиці або вола,
і крізь горло - стріла.
Ти ж бо чуйне хлопчисько, кожному шанс даси.
Залікуєш віршем, змастиш чаєм сухі вуста,
і легенько торкнешся нарощеної коси.
І закоханих в тебе - он та дівчина, та і та.
Назбирав до свого гнізда.
Кожна третя - тонкий папір. Кожна друга -
безцільне вбивство.
Майже всім ти створив римований власний бюст.
І як сповідь церковна - одиноке й важке дитинство.
Я ж в свідомісті повній вустами до твоїх вуст,
і останній втрачаю глузд.