* * *
Валерії Богуславській
Я – твій боржник. Спасибі за присвяту.
Весіль лелечих гомін звідусіль.
Сьогодні в мене особливе свято,
звичайне свято – теплий Олексій.
Лелеки рідні з півдня повернули,
аби тут розпочати свій роман.
Чому б й мені не повернуть минуле,
розгойдуючи сивини туман?
Туман оман... І що мені від того?
Не довелось блукати серед див...
І відчайдушно я молюся Богу,
щоб Він мене з майбутнім розсудив.