Голос вська ос нь

Петренко Виктория Витальевна
До вікна схиливши плече,
Я вже їду у темряві ночі,
Повертаю туди, куди дивляться очі.
Голосіївська осінь пропахла дощем.

Зачекай, вже недовго.
Ми зустрінемось скоро,
А позаду лишилося ще одне  вчора.
Моя путь розіслалася шовком.

Вже прокинувся ранок.
Я прийшла із світанком осіннім
Та із інієм синім.
Ти пробач, що дощі принесла знов на ґанок.

Не здається вже осінь сумною.
Навіть холод - дрібниця.
Зустрічай о дванадцятій тридцять.
Голосіївська осінь запахла зимою.