Вже золоте вбрання скидають

Александр Вилд
Вже золоте вбрання скидають
Берізки мовчки в синій млі,
Над чорним полем пролітають
Журливо в небі журавлі.

Чого журитись? Ми не вічні -
Прийшли, побули, прощавай.
Зима засипить снігом в січні,
А навесні розквітне край.

Стою один в пустому полі,
Відносить вітер птахів вдаль.
Як сторожі, стоять тополі...
Минулого мені не жаль.

Не жаль років, що не вдалися,
Не жаль душі рожевий цвіт.
Змітає осінь сухе листя,
Зима холодний шле привіт.