Я пам"ятаю все, я не забула,
Всі ті сторінки нашого життя,
Коли із нами наша, мама, бУла,
Тепер вона пішла у небуття.
Коли з"їжджались із усього світу,
Мої молодші сестри і брати.
Із сім"ями, твої дорослі діти,
То як раділа, як всміхалась, ти !
З малими нами ночі не доспала,
На твої плечі тягота лягла.
Та і коли дорослими вже стали,
Для себе ти, пожити не могла.
Тепер тільки ми стали розуміти,
Які страждання ти пережила !
Ти ще, могла би досі, мамо, жити
Якби себе, рідненька, берегла.
Якби за кожним з нас не сумувала,
Якби ще, не самотньою була
І про здоров"я інший раз подбала,
Хоть трохи відпочити десь змогла.
Кого винити, що пішла так рано ?
Мабуть, ми винні в якійсь мірі всі.
Якби все можна повернути, мамо !
Нам залишилось смуток лиш нести...