- А, знаєш, я молилася за тебе.
Були у світі ти і я. І Він…
Така в молитві виникла потреба –
Заповнив серце неповторний дзвін.
Недовгою була моя молитва.
Але за ту щасливу, тиху мить
Згадала все. Щоденності гонитва
В такий момент завмерла і мовчить.
Я вийшла з церкви. Церкви чи костелу?
Він чує все, куди б ми на зайшли.
І серце дзвоном щирилось веселим…
І вічності секунди ожили.
Лиш ти і я. І Він. Любові диво.
Надія. Віра. Світ не поспіша.
І затишно. Спокійно та щасливо.
І вдячністю заповнена душа...