***

Він запитав-я відповІла,
 Так зав’язалася розмова.
 І бачив Бог я не хотіла
 По вуха закохатись знову.

 Але він був такий чудовий
 (Хоча чудових є багато)
 Він був,мабуть таки зразковим,
 Якщо змогла я покохати.

 Я так тікала від кохання
 Я не хотіла знов відчути
 Той смак гіркий розчарування
 Який ніколи не забути.

 Та він давав мені надії
 І змушував йому коритись.
 Він був найбільша моя мрія,
 З якою я хотіла злитись.

 У нього гарні сірі очі
 І посмішка така чудова.
 Мабуть нас хтось,таки,наврочив,
 Бо я розчарувалась знову.

 Я не бажаю більше чути
 Про ті гарненькі сірі очі,
 Бо очі ті дали відчути,
 Що більше він мене не хоче.

 І посмішки уже не видно,
 Тільки гримаса залишилась,
 Яку і бачити огидно,
 Не те,щоб цілувать хотілось!