* * *
Я тобі пробачив зради,
бо не знаю їм ціни.
Сніг завалює левади,
перетинки і тини.
Засипає... Засинає
за байраком очерет...
Завтра у мені сконає,
битий дамою валет.
Може, краще би пробачить,
залишити так, як є?
Божа Мати звідти бачить,
та поради не дає.
Снігом спомин засипає.
Вітру очерет-поет,
віршування викладає,
тільки ззаду наперед.