С украинского http://www.proza.ru/2012/12/30/1979
когда мне трудно
когда уже предельно нестерпимо
и боль пронзает всё моё существо
а остатки оптимизма
щепками плывут по воде
когда вытекает отчаяние
из переполненной чаши терпения
и сворачивается
усохшая душа
неверие берет за горло
и черное разочарование
растет из черепной коробки
как трава сквозь асфальт
когда все тропы и дороги
кто-то завязал в узел
и некого винить
и некого прижать
и врагами кажутся люди
и смысла нет жить
и никаких сил уже нет,
я вспоминаю Ника Вуйчича!
страстно в жизнь влюбленный,
он любит всех и каждого,
в дом приносит уверенность
и делится с нами радостью,
и с улыбкой учит верить
в удачу и не останавливать движения
на пути к счастью райскому,
возвращает надежды потерянные,
любовь к сердцам протягивает,
не имея ни рук
ни ног...
***
Нiк
Василь Кузан
коли мені важко
коли вже гранично нестерпно
бо біль проймає всю сутність
а друзки мого оптимізму
трісками пливуть по воді
коли витікає відчай
бо сповнилась чаша терпіння
і змаліла
всохла душа
зневіра бере за горло
і чорне розчарування
росте з черепної коробки
мов квіти через асфальт
коли всі стежки і дороги
хтось зав’язав у вузол
і немає кого винити
і немає кого пригорнути
ворогами здаються люди
і сенсу немає жити
і сили немає вже
я згадую Ніка Вуйчича
нестримно в життя закоханий
він любить усіх і кожного
у хату приносить впевненість
і ділиться з нами радістю
і вірити вчить з обіймами
успішними бути в рухові
по дорозі до щастя райського
вертає надії втрачені
любов до сердець протягує
хоч не має ні рук
ні ніг
30.12.12