ProЩастя знову i знову

Валео Лученко
навіяне чудовим віршем Анни Осадко
http://www.stihi.ru/2012/12/11/10191

А щастя воно - кулясте,
як Сонце, як Альфа Центавра,
як посмішка білозубого мавра...
Воно щедре для тих,
хто життя земне любить,
хто пестить коханого чи кохану.
А ще воно, мабуть, хвилясте,
як волосся дівчинки,
що біжить по доріжці вічнозеленого парку,
десь у Гурзуфі.
На щастя не треба дивитися через шпарку
а пити його як глінтвейн
і їсти, як цукрову вату
так, щоб не відтягнути
за вуха...