Я навчилася жити одна...

Вера Свистун
Я навчилася жити одна
роздираючи клопіт і рани...
Загубилася вдача сумна.
Для щасливої вдачі ще рано?..

Я навчилась радіти одна.
Є живильне натхнення у слові.
Посивілий до строку юнак -
мовчазний в потойбічній промові...

Я навчилася спати одна.
Не така це вже й хитра наука.
Чи здалося, чи справді однак?..
Хтось до серця тихенько постукав.

Я навчилась...  Навіщо?..  Одна.
Відчуваю життя не сповна.