Над рікою пливуть
Хмари втомлено тінню.
Кришталева вода віддзеркалює в пахощах трав.
Ти мене не забудь,
Під цією безмежною синню
Я у неба кохання для нас загадав.
Через луки й поля
По холодній росяній доріжці
Я збігав крізь тумани до срібних озер.
Зігрівала земля
В материнській ласкавій усмішці.
І ранкова зоря догоряла у зарослях верб.