Під враженням твору Шона Маклеха
«Споглядаючи мурашник»
http://stihi.ru/2015/12/05/7567
Заблукалу мене
Серед білих снігів
Ніч накрила своєю тінню.
Між готичними храмами гір
Заколисує холод і стежкою марю
Від одніє зірки
До іншої.
Ніч - моя повелителька.
Покладу їй в долоні
Серце своє
І стане
На одну зірку більше
І на сонячний промінь
Тепліше.
І тоді
Серед ясного світла
Між дорогами, що звиваються,
Розпізнаю одну -
Навпростець,
Від мого «я» зболілого,
Сумного як дощ
В пізню осінь,
До гордого твого «якби»,
Самотнього
Наче сосна вікова,
У кам’яному оточенні.
І всупереч всім законам
Безглуздим, часом жорстоким,
Наші тіні з’єднаються
Воєдино
І розіллються над світом
Дивною казкою
Сутінків.
Asturias 12.12.2012
Великолепное переложение Александра Рюсса
http://stihi.ru/2020/12/23/4194
...