Пронизливий вітер, невтішний,
кудлатий розтріпує сніг.
І кожен, хіба що безгрішний,
в молитві спокутує гріх.
Ослаблі - розтрощені віти...
Вартує чаклун, ворожбит?
Втомився ліхтар мерехтіти,
занурює в темряву Світ.
Сповзає неквапно на очі
пухнасте холодне вбрання...
І хто цю негоду наврочив?..
Наосліп іду. Навмання.
Чатує, хитрить ковзелиця...
Панує - зима білолиця!