http://www.stihi.ru/2012/12/05/4519
/перевод с украинского/
Прости, мой друг: неосторожно,
Но сладко так…я полюбила.
Благодарить мне Бога можно
За это – бесконечно, милый!
За то, что у меня ты есть,
Чей голос я желаю слушать,
Я жизни воздаю за честь.
Печаль мне не терзает душу.
Но, жаль, зачатая любовь
Весь век, бедняжка, лишь в чулане.
Вся нежность ласки без оков -
Стихам на откуп, на закланье...
Как бусы на груди ношу
И наши встречи, и разлуку.
Не умирай, тебя прошу,
Боль сладкая моя и мука.
Оригинал:
Яка солодка необачність
Тебе, мій любий, покохати!
І я приношу Богу вдячність
За право достеменно знати,
Що ти у мене в світі є,
Що можу голос твій почути –
Моє світліша житіє
І на душі немає смути.
Але зачаяна любов
Вік, бідолашна, у зачині... –
Вся ніжна ласка без оков
У віршах схована віднині.
Як згарду почеплю на груди
І наші зустрічі, й прощання –
Не помирай, не знай остуди
Солодкий біль – моє кохання.