Веселчині кольори
Сонячний зайчик прокинувся вранці,
Та й застрибав, закружляв він у танці,
Мами немає - вискочив з хати,
Вирішив сам по Землі погуляти.
Полоскотав шовковисту травичку,
Фарбу червону пролив на суничку.
Трохи пограв з жабеням у струмку.
Перелякав черепах у ставку.
Скочив на хвильку в ведмежу барлогу,
Але, на жаль, не знайшов там нікого.
А для своєї малої сестриці
Вирвав оранжевий корінь морквиці.
Сонях торкнув, розсмішив нагідки,
Жовтим вогнем запалив пелюстки.
Вогник зелений знайшов: з нього сам
Ясний ліхтарик зробив світлякам.
З неба набрав він блакитної фарби -
Нею водичку у річці забарвив.
З бджілкою разом побавився трошки,
Сині у полі відвідав волошки,
Врешті втомився - й додому, на піч,
Землю ж вкрива фіолетова ніч,
Сім кольорів відшукало зайча,
Запам'ятай їх і ти, дитинча.