Як би хотілося мені,
Щоб поряд був зі мною ти...
І невтомимою тоскою я покаюсь...
І що тепер!? - прийти у сні...
І зовсім з нього не піти,
А в нім багато тобі в чому ще зізнаюсь.
Прийшов в життя моє... Й любов
Заполонила душу всю...
І вже заплутав розум мій з думками,
А я повторюю про те, що знов,
Що знову я люблю!
Ти знаєш, я, немов з тобою оживаю!?
Пройшла із серця туга та,
Що полонила розум мій,
А ти - теперішнє моє. Ти мій навіки!
А я - радію, що твоя
І що вже повні сили мрій
І ти єдиний, хто примушує любити!
19.11.12р.