Годi вже скрипiти, ясень

Орехова Галина Григорьевна
 
Годі вже скрипіти
І бурчати, ясень.
Покотилось літо,
Десь за обрій спати.
Скаче до фіналу
Осінь на гнідому,
Двох рудих загнала
Бо зима йде з дому.
Пані подарує
Білосніжну свитку,
Знову зачаклує,
Спатимеш під скрипку.
І присниться літо,
Що на флейті грає,
Як вербу тендітну
Ясень, обіймаєш.
Як на луг в покоси
Покотилась  зірка,
Як іскряться  роси,
Та шумить гай:  «Гірко…»