Я упрячу... Перевод с украинского

Екатерина Сосевич Карпенко
Я сховаю...*

(Галина Рыбачук)

Я сховаю свою печаль
Під замками закрию мІцніми
Так життя пролинає,жаль,
Мої мрії не всі ще здійснені.

Якось склалося все не так
Наші думи не всі збулися,
А як би повернутись назад,
Знов дороги наші б зійшлися.

Ти у Божих стоїш вже воріт
Я до тебе душею лину,
Тільки час не прийшов ще мій
Колись я біля тебе спочину.

Знов сховаю свою печаль,
Помолюся тихенько Богу,
Не пройшла я ще весь свій шлях,
Вирушаю знову в дорогу.


Я упрячу свою печаль -
Под замками сокрою грозными...
Жизнь летит - не догонишь... Жаль -
Наши грезы остались грезами...

Все сложилось, увы, не в лад -
Что мечталось, едва ль исполнится...
Как бы мне повернуть назад,
Где пути наши снова сходятся?!

Ты у Божьих стоишь ворот...
Я душою - к тебе... Да только вот
Мой еще не пришел черед -
Нынче нету мне места около!

Снова спрячу свою печаль -
Помолюсь небесам ли, Богу ли...
Мне сегодня - поновой вдаль -
Недохоженною дорогою...
___________________________________

*Оригинал стихотворения здесь: http://www.stihi.ru/2012/10/23/8150