Німфа
*
Ой спускалася, із висі,
по пелюстях снів,
В барвінкове заколисся
рай де змедовів —
Там, в тумання, розвівала
розсвітання ноти,
В презаніжнім вальсі — шалом,—
день будив їх дотик:
Розлетілись звивно рУни
тай на сім доріг...
Ой, ти серце, жежкострунне —
скрипонька Зорі.
Менестрелько Вітер згорда
роси цілував —
Вирувала осолода
воркуванням зваб...
.................................................
Ой ромашки заховали
палахтіння гам —
Розцвітали мак-заграви
передранням там.
відгук на:
http://www.stihi.ru/2012/10/31/755
Ян Кам-Инь
"Iз сузiря Лiри Чарiвниця..."