***

Як би так можна було взяти й полетіти,
Як журавлі, по небу зоряним ключем,
Як би то можна вирватись і в миті
З*явитись поруч із тобою, хоч тепер.

Як би то час ми вміли зупинити,
Давно сказав би я, про що мовчав,
І так щоб наодинці ( чи при всьому світі),
Я б розказав про почуття, які ховав.

Ех, мила, мила, я втрачаю свою душу,
І тіло враз німіє, бачу як тебе,
І розум геть втрачаю, тож сказати мушу,
Як сильно зараз я люблю тебе.

Тож будь лише уявою палкою,
Тож будь лише частиною зі сну.
Той сон стає сторінкой чарівною
Про те, як сильно я люблю тебе.

І тої посмішки вже не забуть ніколи,
І очі ті я згадую щораз.
Я не дозволю, чуєш, не дозволю
Щоби любов моя до тебе гинула.