Вдохновение -
http://www.stihi.ru/2009/10/19/7354
Гудуть жовтневі буревії,
Холодна мряка тисне серце,
Зірвався дощ піддашшям терцій,
І нидить в прісній безнадії…
І все, що милувало око, –
Лахміттям – у брудних калюжах,
Замитий краєвид, недужий, –
Чарівність схована глибоко…
Шукаю від цілОго – частку,
Для ока – нового розкрою,
А, може, серце заспокоїть
Пташина мова, чужа ласка?
Покинутий і мудрий пес,
Відчувши душу, що блукає,
Мене додому проводжає
Під клекіт зірваних небес…