Я, росiянка! Хай не рве терпець,
Всiм, тiм, хто на майдані виступає:
"Геть москалi! Їх ненавистна суть
Сама за себе в Вiчнiсть промовляє -
Що їй Основа.
Нехай дарує Творець
Свободи, Міра, Злагоди Корону
О рiдна Українська Мова!
О Україно нэнько! Ти своїх синiв
Молитвою та пiсней годувала:
Вiзьми агресiю рiки, що в почуттi,
У скелi вiковi,
Щоби твої лани не заливало...
Живі, святi та й ввiчлівi слова.
Слов`янi ми, спокон вiку єдина,
Така велика, Вiльная Родина.
I я до Тебе Ненечко спiшу.
Батькiвське серце словом зворушу.
Татарка, росiянка, чи гречанка,
Болгарка, украІнка, молдованка!
Яка рiзниця - на землi слов`янськойї живу.
Я так тебе УкраІна кохаю,
Хоч у життi - російськой розмовляю
Я знаю те - що всi моя сiм`я.
УкраЇно! Я донечка твоя!