Не була

Елизавета Мел
А я лиш згадкою залишусь в твому серці
Хоча не впевнена що там була
Ти при-відкрив до мого світу дверці
А виявилось там вогню нема

Я сподівалась, я чекала сонця
Між хмарами,що захопили дім
Тяжка журба постукала в віконце
А я злякалась,не відкрила їй

І та весна що сумно так шептала
"Залиш,втечи,не слухай їх"
А я не слухала, тихесенько втрачала
Втрачала тих,кого запам'ятав поріг.