***

Самотня осінь плакала дощами
Але в серцях не було каяття
Душа притомніла та падала без тями
Безмежні були всі ті почуття

Мене врятує тільки дощ осінній
Від цих переживань та босоти
Ти був такий чужий та не постійний
Та в цьому не було твої вини

А я ні трохи не шкодую що кохала
Хоч болю завдавав мені не раз
Я все прощала,я тобі прощала
Бо я кохала щиро,в перший раз.