— Я тобі віддам серпневі зорі,
— хочеш?
Шаманіти шумом диким ночі,
Шелестіти снами передщастя-жару...
— Хочеш?
Я тобі вручу серпневі чари:
М’яту-руту, запашнії вечорниці*,
Мира-меду із душі криниці...
Я віддам серпневі вечоріння — хочеш?
Своїм серцем зацілую милі очі,
Серед жита й маків приголублю мрії,
Щоб в колоссі розплелося
щастя в попідзір’ї...
запашнії вечорниці* - народна назва любки двулистої, що росте в лугах лісостепу.