Натхнення тут:
http://www.stihi.ru/2012/10/08/9595.
Пророче марево небесне,
Ламає пазли зорепад,
Пішло кохання, не воскресне,
Нема шляху йому назад...
У воду двічі не ступають,
А жінці цноту не вернуть,
Без тями раз лише кохають,
Шукають потім лише суть...
В уяві ми завжди герої,
А дійсно зборище нікчем,
Руйнуємо святі устої,
Щоб стати тільки паничем...
Ми темна пляма...Боже правий,
Не дай загинути Землі,
В якій шанують цвях іржавий
І дріт,що вп'явся у чолі...
П.В.М. 17.10.2012г.