Думаю, ще мало...

Людмила Дзвонок
Коханням хвора - ліків зичу.
Вони є в милого, то кличу:
- Поквапся, голубе, прийди-но,
Щоби заснула я спокійно.
Без тебе зимно так у ліжку,
Не зігріває мене книжка,
Не розігрілася й від чаю...
Терпіння все своє втрачаю!
...Коханням хвора! - Мій ти любий,
Тепло твоє, як жар із груби,
Пішло по тілу... Краще стало,
Та ліків, думаю, ще мало!..
                15.10.2012

Картина із Яндекса.