Ідуть горіхові дощі,
І з заметілі айстри вийшли,
Стоять шипшинові кущі,
Убрані ягодами, пишні...
Пташина сіла біля плоду,
Неначе іграшка – прикраса.
Троянда з інею п’є воду,
А вранці іней той – окраса...
Пустує паморозь на квітах,
А кущ троянд цвіте пророчо.
В саду, на яблуневих вітах,
Ще яблук запашних віночок...
Краса ще в’янути не хоче,
Шукає від життя ключі...
Зірки – блискучі неба очі,
В троянди падають вночі...
Благословенна та пташина,
Троянда, зірка уночі...
І дощ каштанів, і шипшина,
І вічної краси ключі...