Сьогодні ми у осені в гостях,
Сьогодні бенкетує пишна пані:
Осини й клени в царський одяг вбрані,
Лиш кущ ожини чорний, як монах.
А сонце у своїй височині
Так холодно і мудро поглядає:
Як довго, лиш воно, напевно, знає.
Тривати будуть кольорові дні.
Йому відомо, що тривалий час
Ні добре не існує, ні погане.
Сурми, вітрисько, поки ще не згас
Святковий настрій. Не роби догани
Чепурунам, що розійшлися вщерть
В веселощах своїх, надмірних часом.
Хай живиться життєва круговерть
Осіннім листям – золотим запасом.
Сьогодні ми у осені в гостях,
А завтра – враз душа похолодіє,
Підійметься без бою білий стяг,
І бал веселий змінить інша дія…
18.10.2009