Знайди мене, заблукану в трьох соснах,
розмруж любов, заглиблену у сни,
сп’янілий вечір забери, як посаг,
за крок від прірви врешті зупини.
Зв’яжи у сніп спокуси веремію,
не розіпни між брилами жалю,
коли вночі теплом своїм зігрію
чи спраглу душу пристрастю спалю…