"Если ты одна любишь сразу двух,
Значит это не любовь, а только кажется."
П. Леонидов.
Надивились мої очі,
Назітхались мої груди,
Настраждалось моє серце -
Більше битися не буде.
Більше битися не хоче -
Нема сили ще терпіти!
Бо вже висохло озерце
Та в душі зав'яли квіти.
Знаєш, чом холодні руки
І чоло, і сині губи,
І вінки в дворі, і люди?..
І нічого вже не буде...
Я піду де сонце й небо,
Де високі сині гори,
Де нічого вже не треба,
Де є спокою - аж море...
Тільки щось ти не радієш:
Ти ж так прагнула до волі!?
Та нічого вже не вдієш -
Воля є, та нема долі.
Як же треба так любити:
Кожен раз тобі прощати,
І надіятись, і жити,
І терпіти, і все знати...
Знаєш ти чому так склалось:
Воля є, та ти не рада?
Бо ти винна, що так сталось,
Бо є таке слово - ЗРАДА.
14.05.2012.