Кажуть, вітра у полі не знайдеш,
Та не вір цим розмовам дурним.
Коли вийдеш у поле, побачиш,
Як жнива розмовляють із ним,
Як гойдається, наче в колисці,
Від його піклування трава
І почуєш мелодію пісні
Незабутню, що вітер співа.
Ти відчуєш його прохолоду
І солодкий його аромат,
Непомірну відчуєш свободу
І не схочеш вертатись назад.
І невже таки вітру не знайдеш?
Ти не вір обіцянкам пустим.
Не зупиниш його, не впіймаєш,
Але точно зустрінешся з ним.