Перевод с украинского:
http://www.stihi.ru/2012/09/30/7382
О, грустный мой бессонный час,
Когда уже нет сил молчать!..
Когда наружу – крик один…
Ломает он коварство льдин!
В молитву вкладываю боль,
Надежды, что напрасна, соль…
И катится, качнувшись, век –
Слезою правды из-под век…
Листву укутала метель…
Да крылья вылезли сквозь щель
Из суеты, из ада пут –
Прочь, горечь всех душевных смут,
Порадуюсь судьбе я снова…
А злу – пусть будет кол терновый!
Оригинал:
О сум нічних недремних чатів,
Коли несила уст мовчати,
Коли назовні рветься крик,
Ламаючи підступність криг...
Вкладаю у молитву щемну
Надію крихітну й даремну -
І котиться похилий вік
Сльозою правди з-під повік...
Вже листя заметіль укрила...
Та випростовуються крила
Із хаосу суєтних пут -
Геть гіркота і біль осмут,
Я долі порадію знову...
А злу - нехай кілок терновий!