Пожовкле...

Михаил Коломиец
Пожовкле листя необачно впало на траву –
Крихким мереживом тобі й мені під ноги,
І гіркотою в серці відбивався запах полину,
Який щодня топтали перехожі край дороги.

Неначе сповільнився на миттєвість час,
Втопившись у кленовому свавіллі вогняному,
Яке створив ще теплий вітер виключно для нас, -
Щоб провести крихким мереживом додому.

17.09.2012