Дитино, ти вже не спиш?
Чи ти потираєш очі лише
Через те що сверблять?
Зогнилі сни приваблюють, і ти скоріш
Засинаєш. У них
Значно легше поринуть у власну стать
Хай сняться тобі бараки
Старого, хворого Аушвіцу
У них може знайдеш щось душі цікаве
А може, дитино, ти мрієш
Бодай уві сні побачити рідну "сталіцу"
Прокинься дитино, я буду поїти тебе гарячою кавою
Дитино, ти скоро виростеш
І сни твої стануть шматками Берлінського муру
А пам'ять полишить написи стертої крейди
Дитино, можливо тобі було б легше
Загинути ще до народження,тихо, без дуру
Аби пам'ять твоя не вела у тобі, малому, криваві рейди