Перевод с украинского
http://www.stihi.ru/2012/08/03/6480
Без близких, без друзей и книг-утех,
В пустопорожний и туманный вечер
Так хочется припомнить щедрый смех
И ощутить: теплом согреты плечи…
Чтоб нежным смехом властно занесло
Горючесть мыслей, жал однообразных,
Что тянут, как магниты полюсов, –
Химерность звеньев пугал пустоглазых…
Даль осени, забрызгана дождём,
Навечно жажду в кровь приворожила…
Но радостью не блещет окоём:
Печаль немая крылышки сложила…
Когда же вечную любовь узнаю
Для нас двоих расстеленного рая?
Оригинал:
Без ближніх, друзів і книжкових втіх,
В напівпорожній та похмурий вечір
Так хочеться мені згадати сміх,
Відчути руки милого на плечах...
Щоб ніжним сміхом владно погасив
Пекучість дум сумних та одиноких,
Що тягнуть, мов магніти полюсів, -
Без самовтіх ланцюг химер стооких...
Осіння даль, забризкана дощем,
Навічно спраглу кров причарувала -
Де радість долі ? Тільки жаль та щем,
Журби німої темне покривало...
В яких літах, нарешті, я спізнаю
Розкутого, на двох - кохання раю ?